клякнути — Клякнути: Клякнути: ставати навколішки [11] стати на коліна [I] стати навколішки [51;52] падати, впасти навколішки [VI] … Толковый украинский словарь
клякнути — дієслово недоконаного виду дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти клякнути дієслово доконаного виду стати, впасти на коліна … Орфографічний словник української мови
клякнути — клякну, неш, Вр. Стати на коліна … Словник лемківскої говірки
терпнути — 1) (про тіло / його частини утрачати чутливість), німіти, ціпеніти, дерев яніти, затерпати, затерпнути, клякнути, заклякати, закляк(ну)ти, замлівати, замліти, зомлівати, зомліти, у[в]млівати, у[в]мліти, у[в]клякати, у[в]клякнути, у[в]клякти,… … Словник синонімів української мови
застигати — I а/ю, а/єш, недок., засти/гнути і засти/гти, гну, гнеш; мин. ч. засти/г, ла, ло і рідко засти/гнув, нула, нуло; док. 1) тільки 3 ос. Твердіти або згущуватися під час охолодження. || Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду). || безос. 2)… … Український тлумачний словник
клякнення — я, с. Стан за знач. клякнути … Український тлумачний словник
коліти — і/ю, і/єш, недок., розм., рідко. Те саме, що клякнути 1) … Український тлумачний словник
костеніти — і/ю, і/єш, недок. 1) тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо). 2) Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути. 3) перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах … Український тлумачний словник
коцюбнути — ну/, не/ш; мин. ч. коцю/б, ла, ло і коцю/бнув, нула, нуло; недок., розм. Те саме, що клякнути 1); дубіти … Український тлумачний словник
обімлівати — і рідко обомліва/ти, а/ю, а/єш, недок., обімлі/ти і рідко обомлі/ти, і/ю, і/єш, док., розм. 1) Слабнути до втрати свідомості під впливом якого небудь сильного почуття. || Завмирати на якусь мить від чого небудь несподіваного (переляку, здивування … Український тлумачний словник